Опис педагогічного досвіду
«Використання інтерактивних технологій на уроках історії та правознавства »
“Даруй себе дітям!
Будь терплячим в чеканні дива і
будь готовим до зустрічі
з ним в дитинстві!”
Ш.О.Амонашвілі
Актуальність досвіду. Зміни життя в сучасному світі вимагають і
змін мети та призначення сучасної освіти. З часом знижена функціональна
значущість і привабливість традиційної організації навчання, передавання
«готових» знань від учителя до учня припиняє бути основним завданням навчального
процесу. Сформовано сучасні уявлення про
фундаментальність освіти, здобувши яку, людина здатна
самостійно працювати, вчитись і переучуватись.
Вимоги
часу, реформування системи освіти в Україні орієнтують учителів на відмову від
авторитарного стилю навчання на користь гуманістичного підходу й застосування
методів, що сприяють розвитку творчих засад особистості з урахуванням її
індивідуальних особливостей.
Завдання,
що постають перед сучасною освітою, чітко окреслюють головні напрями, за якими
вони мають реалізовуватися. Серед них одним із вагомих є перехід від
традиційної (предметно орієнтованої) до інноваційної (особистісно орієнтованої)
парадигми освіти, що безпосередньо пов'язано з реалізацією у навчанні історії
та правознавства особистісно орієнтованого та компетентісного підходів,
оскільки це забезпечує самоцінність знань, розвиток умінь здобувати,
опрацьовувати інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для
індивідуального розвитку та самовдосконалення людини.
Теоретична база досвіду. Теоретичним, нормативним забезпеченням є головні
положення щодо розвитку загальної середньої освіти в Україні, викладені в
Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державній
національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), Державному стандарті
базової і повної середньої освіти. Досвід ґрунтується на теоретичному
використанні перспективного педагогічного досвіду вчителів-новаторів В.
Сухомлинського, Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової та інших,
педагогів О. Пометун, Л. Пироженко, Н. Бібік, О. Баханова, А. Бородай, О.
Дорошенко, Ю. Мальованого, С. Ніколаєва, І. Підласого.
Технологічне підґрунтя
досвіду. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес
відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів. Це (групове, колективне,
навчання у співпраці), де вчитель і учні є рівноцінними суб'єктами навчання.
Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій,
використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу
обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь і
навичок, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Під час такого
навчання діти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично
мислити, приймати зважені рішення.
З метою реалізації
вищесказаного на уроках застосовую інтерактивні технології навчання, працюю над
створенням можливостей для розвитку пізнавальних інтересів у школярів.
Інтерактивні технології навчання дають можливість для взаємодії всіх, хто
навчається, йде процес навчання у співпраці, в якому вчитель і учні є
суб’єктами, пропонуються проблеми для спільного вирішення, при цьому формуються
в учнів уміння та навички, формуються навчальні та життєві компетентності,
виробляються їх власні цінності, створюється атмосфера творчої взаємодії в
навчанні.
В ході інтерактивного
навчання учні вчаться :
- вирішувати складні
проблеми на основі аналізу , ситуацій і відповідної інформації;
- критично мислити;
- приймати продумані
рішення;
- брати участь у
дискусіях;
- спілкуватися з іншими
людьми , бути толерантними.
Об’єктом досвіду виступає процес
формування компетентної особистості учня.
Предмет досвіду інтерактивні методи
навчання.
Методи дослідження
проблеми:
-розробка
науково-методичних матеріалів з проблеми;
-впровадження
інтерактивних прийомів під час навчальних занять;
-запровадження елементів
аналізу діяльності роботи під час уроку, самоаналізу, взаємоаналізу;
-розробка дидактичного
матеріалу, тестових завдань;
-моніторинг якості
навчальних досягнень учнів;
Завдання досвіду:
1.Виявити можливості
інтерактивних методів у формуванні компетентності учнів під час викладання
історії та правознавства.
2.Обґрунтувати та
експериментально підтвердити ефективність використання інтерактивних методів як
складову процесу формування компетентної особистості.
Мотивація на початку
уроку - важлива дія вчителя, яка в подальшому впливає на кінцевий результат
уроку. З метою «занурення » учнів у вивчення теми використовую прийоми, що
створюють проблемні ситуації, здивування, захоплення, інтерес до змісту нової
інформації та процесу її отримання. Це може бути ребус, малюнок, епіграф, відео
фрагмент, музична композиція, використання сервісу LeaningApps.org.
Проблемне завдання
викликає в учнів інтерес, що спонукає їх до отримання знань протягом уроку. За
допомогою проблемної ситуації, під час обговорення в загальному колі, я
визначаю мету та завдання на урок, очікувані результати роботи для учнів. Для
надання нової інформації використовую як традиційні способи (міні-лекції тощо)
так і технічні засоби навчання та інформаційні технології.
На етапі актуалізації
використовую методи «Вірю-не вірю», «Історичне фехтування», «Знайди помилку»,
«Взнай мене», «Незакінчене речення» та ін.
Критичне мислення нині
один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних
завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у Концепції нової української
школи. Тому під час уроків застосовую методи критичного мислення, а саме:
«Фішбоун», «Кластер», «Ментальна карта», «Ромашка Блума», передбачення на
основі опорних слів, «Дерево рішень» , «Читання з маркуванням», «Бортовий
журнал», «Дискусія», «Займи позицію», «ПРЕС»,
«Шкала думок», «Робота в парах та малих групах», «Сенкан», «Т-таблиці», «Тонкі
та товсті питання», «Діаграма Венна» тощо.
Ігрова діяльність на
уроках сприяє підвищенню зацікавленості до предмета і полегшує засвоєння
складних теоретичних понять. Гра є необхідністю та
основним видом діяльності дитини, одночасно стає головним засобом
інтелектуального розвитку учня, тому дітям подобається грати на узагальнюючих
уроках або просто під час уроку. З 5-7
кл. використовує ігри з текстами «Реставрація», «Зашифрований текст» (розшифрувати
текст, в якому деякі слова скорочені, деякі пропущені, нема ні крапок, ні ком).
Гра «Знайди помилки» заздалегідь готую два варіанти одного й того ж тексту на
одному аркуші – текст без помилок, на іншому – з навмисно зробленими помилками.
Учні відшукують ці помилки в парах, чи командах, а потім через декілька хвилин
команди чи пари перевіряють інших, користуючись правильним текстом і
підраховують кількість помилок. Під час закріплення вивчених за урок або
повторення історичних дат, діти змагаються
рядами хто більше знає історичні дати з певної теми.
На уроках правознавства
використовую розповіді з елементами бесіди, учні складають порівняльні таблиці,
розв’язують проблемні ситуації, створюють учнівські презентації. Аналізують
правові ситуації, пишуть твори роздуми на правову тематику, розв’язують
юридичні задачі.
Часто на уроках
застосовую «хмару слів». «Хмара слів» – це візуальне відтворення
списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. За
допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми, що сприяє
більш швидкому запам'ятовуванню інформації.
У
педагогічній науці розуміють рефлексію, як здатність людини до самопізнання,
вміння аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви. На цьому етапі учні
розмірковують про зв'язок своїх попередніх уявлень з тим, що вони дізналися на
уроці. Обмін ідеями між учнями дає їм можливість познайомитися з різними
точками зору, навчає уважно слухати й аргументовано обстоювати свою думку, саме
тому під час уроків застосовую різні види рефлексії. Рефлексія може бути
здійснена в усній та письмовій формі.
Усна рефлексія має
на меті висловлення учнями своєї позиції і співставлення її з думками інших.
Серед прийомів усної рефлексії привертають увагу «драбинка успіху» (кожна
ступінь – один з видів роботи, чим
більше завдань виконано, тим вище піднімається намальований чоловічок), «дерево успіху» (кожен листочок має свій
певний колір: зелений – все зробив правильно, жовтий – зустрілися труднощі,
червоний – багато помилок, учень
наряджає дерево відповідними листочками), ці
види рефлексії застосовую у 5-7 кл. «вільний мікрофон», «дискусія», «анкета
«Три-М»» (учні називають три моменти, які у них вийшли
добре в процесі уроку) у 8-11 кл. Письмова форма
рефлексії написання есе, дозволяє учню висловити власні думки з певного
питання.
Цифрові технології дають
нам можливість забезпечити персоналізацію навчання, індивідуальні для кожного
учня методи та темпи навчання. Для підвищення ефективності уроку використовую
навчальні презентації, фрагменти фільмів, відеоматеріали конференцій, з'їздів,
виступи відомих політиків, які дозволяють краще усвідомлювати та
характеризувати події історії, інтерактивні плакати, Q-коди. Мені дуже подобається сервіс LearningA pps.org. який можна застосовувати на всіх етапах уроку.
Такі завдання дають змогу в ігровій формі засвоїти та перевірити рівень
навчальних досягнень учнів.
Але учитель історії не
може обмежуватися лише викладання свого предмета, тому приймаю активну участь у
конкурсах:
У 2018-2019 н.р. разом з
ученицею 11 класу Шевченко Мариною прийняли участь у міському етапі ⅩVⅠⅠⅠ Всеукраїнського
конкурсу учнівської творчості в номінації «Україна і державотворення» (ⅠⅠ м.),
прийняла участь у міському етапі обласного конкурсу «Сучасний урок історії та
правознавства в Новій українській школі».
Всеукраїнський конкурс «Ми -
патріоти України», та онлайн олімпіадах на сайті «На Урок», вебінарах,
прослухала онлайн курс викладача Романа Слухова «Історія зародження української
нації». В 2019-2020 н.р. разом з ученицею 10 класу Богдановою Варварою приймали
участь у Малої академії наук з дослідницькою роботою про нашого відомого земляка,
музиканта С.С. Прокоф’єва (ⅠⅠⅠ м.)
Висновки. Інтерактивні технології охоплюють чітко
спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і
прийоми, що стимулюють процес пізнання, а також умови й процедури, за допомогою
яких можна досягти запланованих результатів.
Суть інтерактивного навчання
полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної,
активної взаємодії усіх учнів. Головними в процесі навчання є зв’язки між
учнями, їхня взаємодія та співпраця. Результати досягаються взаємними зусиллями
учасників процесу навчання, учні беруть на себе відповідальність за результати
навчання.
Використані джерела:
1.Концепція Нової Української школи.
2.Баханов К.О.
Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. -
Запоріжжя: Просвіта, 2004. - 328с.
3. Баханов
К.О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. – Х.: Вид група «Основа»,
2004.
4. Баханов
К.О. Організація особистісно - орієнтованого навчання. Порадник молодого
вчителя історії. - Х.: Вид група «Основа», 2008. - 159с.
5. Кожем'яка
О. Навчатися і творити граючи// Історія України. - 2002. - №9. - С. 10
6. Мокрогуз О.
До питання методики застосування мультимедійної презентації Powerpoint на
уроках історії // Історія України. – 2010. - № 11.
7.Пометун О.
Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман. - К.: Генеза,
2006. - 328 с.
8. Пометун О.
ПироженкоЛ. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: Видавництво
А.С.К., 2003
9. Яковенко
Г.Г. Методика навчання історії. – Х., 2017. – 324 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар