Крилаті вислови

Походження та сучасне значення деяких крилатих висловів

Авгійові стайні

 Вперше згадуються старогрецьким істориком Діодором Сіцілійським (І ст. до н. е.), який викладає міф про Авгія - царя Еліди, сина бога сонця Геліоса. Авгій мав кілька тисяч голів худоби, стійла якої не чистилися протягом З0 років. Геракл, перепинивши течію річки Алфей, спрямував її на стайні, що були очищені в такий спосіб за один день. Це був сьомий подвиг Геракла.

 У переносному значенні вираз стали вживати ще античні письменники (Сенека, Лукіан та ін.), характеризуючи безладдя, запущені справи.

Аннібалова клятва

 Римський історик Полібій (II ст. до н. е.) розповідає, що коли майбутньому карфагенському полководцеві Аннібалу (Ганнібалу, 247-183 до н. е.) сповнилося 10 років, батько примусив його поклястися завжди бути непримиренним ворогом Риму. Аннібал додержав клятви. Не раз він завдавав римському війську тяжких поразок. Зазнавши розгрому і переконавшись у неможливості продовжувати боротьбу. Аннібал покінчив життя самогубством.

 У переносному значенні - тверда рішимість боротися до кінця.

Біла ворона 

 Вислів із 7-ї сатири староримсько-го поета І-II ст, н. е. Ювенала:

Царства дає він [випадок] рабам, полоненим - тріумфи,

Тільки щасливців таких менше, ніж білих ворон.

 Білі ворони - альбіноси - надзвичайно рідко зустрічаються в природі, тому й виникло таке порівняння.

 У наш час вираз "біла ворона" означає не тільки незвичайну людину, але й рідкісне явище.

Буря в склянці води

 Вираз належить французькому письменникові і філософу Ш.-Л. Монтеск'є (1689-1755). Цими словами він характеризував політичні події в карликовій   республиці   Сан-Маріно. Подібні вирази ("буря в ложці", "гроза з корита") зустрічаються і в античних авторів (Афіней, Ціцерон).

 Значення цього вислову: велике хвилювання з незначного приводу, дрібні події, які штучно роздуваються.

Від великого до смішного один крок

 Першоджерелом цього виразу є слова французького письменника Ж,-Ф. Мармонтеля (1723-1799): "Взагалі усе смішне стикається з великим" (Твори, т. V, 1787).

 Цю фразу часто повторював Наполеон під час втечі з Росії в грудні 1812 р. французькому послу у Варшаві де Прадту, про що останній згадує у своїй книзі "Історія посольства у Велике герцогство Варшавське" (1816). Біограф Наполеона де Ремюза в своїх мемуарах свідчить, що фразу цю Наполеон промовляв і раніше.

Все своє ношу з собою 

Вираз виникло з давньогрецького перекази. Коли перський цар Кір зайняв місто Прієну в Іонії, жителі покинули його, несучи з собою найцінніше з свого майна. Лише Біант, один із «семи мудреців», уродженець Пріени, пішов з порожніми руками. У відповідь на здивовані запитання своїх співгромадян він відповів, маючи на увазі духовні цінності: «Все своє ношу з собою». Це вираз часто вживається в латинській формулюванні, що належить Цицерону: Omnia mea mecum porto.

Вогнем і мечем

 Вираз походить від афоризму, приписуваного старогрецькому лікареві Гіппократу (460-370 до н. е.):

"Чого не лікують ліки, те виліковує залізо, чого не лікує залізо, те виліковує вогонь".

 Пізніше (у римських поетів І ст. до н. е.) вислів набув переносного значення: знищувати ворога зброєю і пожежами.

 Зараз він означає, безжалісно знищувати що-небудь, застосовуючи крайні міри насильства.

 Ці слова були гаслом польської шляхти; часто використовуються для її характеристики.

Гарматне м'ясо

 Найбільш раннім літературним джере'лом, в якому зустрічається цей вислів, є політичний памфлет французького письменника Шатобріана (1768-1848) "Про Бонапарта і Бурбонів", опублікований після вступу союзницьких військ у Париж в 1814 р. Закликаючи до реставрації династії Бурбонів, Шатобріан детально спиняється на темних сторонах наполеонівського режиму. Він твердить, що при Наполеоні призови на військову службу були винятково жорстокими. "Презирство до людського життя і до Франції, - пише він, - досягло такого ступеня, що новобранців називали сировиною і гарматним м'ясом".

 Вираз   цей,   характеризуючи цинічне ставлення до цінності людського життя взагалі, вживається головним чином у значенні: солдатська маса, яку посилає на смерть експлуататорська влада.

Гроші не пахнуть

 Першоджерелом цього вислову є розмова римського імператора (69-79 н. е.) Веспасіана з сином Тітом з приводу запровадження податку на міські вбиральні. Коли Тіт почав дорікати батькові за це, Веспасіан підніс до його носа перші гроші, що надійшли від податку, і спитав, чи ж пахнуть вони. Тіт відповів заперечно, і Веспасіан вигукнув: "А вони ж - від сечі!". Пізніше вислів "Гроші не пахнуть" використав у XIV сатирі староримський поет Ювенал (І-II ст. н. е.).

Дядечко Сем

 Жартівлива, іронічна назва США. Існує пояснення, що назва ця походить від прізвиська одного з жителів Нью-Йорка, Семюела Вільсона, який в кінці XVIII ст. переселився у м. Трой на ріці Гудзон. Місцеві жителі звали його "дядечко Сем" (або інакше "Сам"). Під час другої англо-американської війни (1812-1814) Вільсон, що користувався великою популярністю, займав посаду інспектора провіантів у органах постачання армії. На ящиках з продуктами, які відправлялись у діючу армію, Вільсон ставив літери "US.", тобто Unated  States - Сполучені Штати. Американці розшифровували ці літери як uncle Sam - "дядечко Сем".

Жовта преса

  У 1895 р. американський художник-графік Річард Ауткоулт (Richard Outcault) помістив у ряді номерів нью-йоркської газети «Світ» серію фривольних малюнків з гумористичним текстом; серед малюнків був зображений дитина у жовтій сорочці, якому приписувалися різні кумедні висловлювання. Незабаром інша газета - «New York Journal» - почала друкувати серію аналогічних малюнків. Між цими двома газетами виникла суперечка через права першості на «жовтого хлопчика». У 1896 р. Ервін Уордмен, редактор «Нью-Йорк Прес», надрукував у своєму журналі статтю, в якій презирливо назвав обидві конкурували газети «жовтою пресою». З тих пір вислів став крилатим.

Золота молодь

 Так називали паризьку контрреволюційну молодь, що групувалась після 9 Термідора (1794) навколо Фрерона (1754-1802),  одного з  вождів термідоріанської реакції. Очолювана фрероном "золота молодь" переслідувала останніх монтаньярів. Назва виникла в якобінських колах. Потім вона була забута, але після 1824 р., завдяки історичним працям Міньє, Тьєра, Тібодо і Прюдомма, політичний смисл цього виразу втратився.

 Тепер так називають багату молодь, що розтринькує гроші, марнує життя.

Мовчання - знак згоди 

Вираз римського папи (1294-1303) Боніфація VIII в одному з його послань, які увійшли до канонічного права (звід постанов церковної влади). Вираз це сходить до Софокла (496-406 рр. до н.е..), У трагедії якого «Трахінянкі» сказано: «? Хіба ти не розумієш, що мовчанням ти погоджуєшся з обвинувачем»

Папір усе терпить (папір не червоніє) 

Вираз сходить до римського письменнику і оратору Цицерону (106 - 43 рр. до н.е..); У його листах «До друзів» зустрічається вислів: «Epistola без erubescit» - «Письмо не червоніє», тобто письмово можна висловлювати такі думки , які соромляться висловити усно.

Перейти Рубікон

 В оповіданнях Плутарха, Светонія та інших античних авторів зазначається, що в 49 р. до н. е. Юлій Цезар, порушивши заборону римського сенату, перейшов зі своїми військами річку Рубікон, що відокремлювала Умбрію від Північної Італії, Після цього почалася громадянська війна, в ході якої Цезар оволодів Римом.

 У переносному значенні: зробити безповоротний крок, рішучий вчинок.

Після дощика в четвер

У київській Русі  шанували серед своїх богів головного бога - бога грому і блискавки Перуна. Йому був присвячений один із днів тижня - четвер (цікаво, що і у стародавніх римлян четвер був також присвячений латинської Перуну - Юпітеру). Перуну підносили моління про дощ у посуху. Вважалося, що він повинен особливо охоче виконувати прохання в «свій день» - четвер. А так як ці благання часто залишалися марними, то приказка «Після дощика в четвер» стала застосовуватися до всього, що невідомо коли виповниться.

Спалити кораблі

 Вислів походить з книги старогрецького письменника Плутарха (44-126 н. е.) "Про доброчесність жінок", де розповідається про те, що троянки після падіння Трої відрізали шлях відступу своїм чоловікам, спаливши їхні кораблі.

 У переносному значенні - рішуче порвати з минулим, стати на новий шлях.

Скарбничка латинських висловів

Amicus certus in re incerta cernitur — «Справжній друг виявляється в біді» (Ціцерон)

Aut nunc, aut numquam — Тепер або ніколи

Aut omnia, aut nihil — Або все або нічого

Citius, altius, fortius — Швидше, вище, сильніше

Cogito ergo sum — я мислю, отже я існую (Рене Декарт)

Cognosce te ipsum — пізнай самого себе

Consuetudo est altera natura — звичка друга натура

Contra spem spero — без надії сподіваюсь

Cujusvis hominis est errare; nullius, nisi insipientis in errore perseverare — Кожній людині властиво помилятися, але тільки дурневі властиво упиратися в помилці (Цицерон)

Divide et impera — розділяй і владарюй

Docendo discimus — навчаючи вчимося

Dura lex sed lex — закон жорстокий, але він закон

Е fructu arbor cognoscitur — за плодом пізнається дерево

Edimus, ut vivamus, non vivimus, ut edamus — їмо, щоб жити, а не живемо, щоб їсти

Errare humanum est — людині властиво помилятися

Feci quod potui, faciant meliora potentes — я зробив, що міг, хай інші зроблять краще.( Парафраза формули, якою римські консули закінчували свою звітну промову, передаючи повноваження наступникові. Так підписували свої картини художники епохи Відродження).

Homo homini lupus est — людина людині вовк

Homo locum ornat, non hominem locus — Людина прикрашає місце, а не місце людину

In vino veritas in aqua sanitas — Істина у вині, здоров'я у воді

Clavus clavo pellĭtur. – клин клином вибивають.

Memento mori — пам'ятай про смерть

Nosce te ipsum — Пізнай самого себе

O sancta simplicitas — о, свята простота!

O tempora, o mores! — О, часи, о, звичаї!

Pecunia non olet — Гроші не пахнуть

Per aspera ad astra — Через терни до зірок!

perpetuum mobile — вічний двигун

Post scriptum — дописка до листа

Ruthenorum me esse et libenter profiteor — Я з українців, про що кажу охоче і з гордістю (Станіслав Оріховський)

si vis pacem, para bellum — якщо хочеш миру, готуйся до війни

Tabula rasa — чиста дошка

Terra incognita — невідома земля

Tertium non datur. – третього не дається.

Ubi Concordia, ibi Victoria — де згода, там і перемога

Veni vidi vici — прийшов, побачив, переміг

Vivere militare est;— жити- значить боротися

Quaerĭte et inveniētis. – шукайте і знайдете.

Афоризми відомих особистостей

Григорій Сковорода 

•Не все те отрута, що неприємне на смак.

• Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.

• Бери вершину і матимеш середину.

• З усіх утрат втрата часу найтяжча.

•Більше думай і тоді вирішуй.

 •Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.

 •Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.

•Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!

 •Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.

•Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.

• Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.

 •Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть.

Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.

•Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.

•Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.

• Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.

• Тінь яблуні не заважає.

Бенджамін Франклін

•Велику імперію, як і великий пиріг, найлегше об'їдати з країв.

•Заткнути пельку дурневі — нечемно, але дозволити йому продовжувати — просто жорстоко.

•Землероб, що стоїть на власних ногах, набагато вищий від джентльмена на колінах.

•Маленьких ворогів не буває.

•Ми називаємо їх дикунами тому, що їхні звичаї відрізняються від наших, які ми вважаємо вершиною ввічливості; вони думають те саме про наші звичаї.

 •Ніколи не очікуй біди й не переживай про те, чого, можливо, ніколи й не буде. Тримайся якнайближче до сонячного світла.

•У ріках і поганих урядах зверху плаває найлегше.

•Хто пожертвував свободою заради безпеки, не заслуговує ні на свободу, ні на безпеку.

•Щоб бути задоволеним своїм становищем, треба порівняти його з гіршим становищем.

•Якщо хочеш міцно спати, візьми зі собою до ліжка чисту совість.

•Якщо хочеш продовжити своє життя, вкороти свої трапези.

•Хто стверджує, що гроші можуть зробити все, імовірно сам може зробити все заради грошей.

•Майстер шукати виправдання рідко буває майстром у чому-небудь ще.

•Лінь робить всяку справу важкою.

•Відсутні завжди винуваті.

•Бачити легко, важко передбачити.

•Що почалося гнівом, кінчається соромом.

•Велика людина звичайно губить себе сама.

•Час –це гроші

Наполеон
•Сила ніколи не буває смішною.

•Від розуму до розуму набагато далі, ніж вважають.

•Зупинитися можна при підйомі, але не при падінні.

•Будіть мене тільки, якщо прийдуть погані новини;

а якщо хороші - у жодному випадку.

•Чоловік, що допускає, щоб ним  попихала жінка,

- Не чоловік і не жінка, а просто ніщо.

•Слава зношується.

•Хто не вміє говорити, кар'єри не зробить.

•Хто вміє лестити, вміє і обмовляти.

•У Росії немає доріг - тільки напрямки.

•Тільки правда образлива.

•Красива жінка подобається очам, а добра серцю;

одна буває прекрасною річчю, а інша скарбом.

•Спочатку треба вплутатися в серйозний бій, а там вже видно буде.

•Від великого до смішного один крок.

•Неможливість - слово зі словника дурнів.

•Удача слід за великою людиною.

•Народ, який не хоче годувати свою армію,

незабаром буде змушений годувати чужу.

•Природою шлюб не передбачений.

•Вождь подібний торговцю,

вклав свої кошти і очікує прибутку.

•Перемога буває на боці великих батальйонів.

•Якщо ви хочете швидко розігнати натовп,то розстріляйте перші п'ять сотень;інші розбіжаться самі.

•Коли про монарха кажуть, що він добрий,

значить, він ні до біса не годиться!

Бісмарк

• Революцію підготовляють генії, здійснюють фанатики, плодами користуються негідники.

 • Політика – це мистецтво пристосовуватися до обставин і отримувати користь із всього, навіть із того, що є небезпечним.

 • Політика – це мистецтво можливого.

 • Політика – не точна наука.

 • Свобода – це розкіш, яку не кожен може собі дозволити.

 • Бережись завжди будувати повітряні замки, тому що хоч вони найлегше від усіх інших зводяться, але найважче всього руйнуються.

 • Вчись так, неначе ти маєш жити вічно, живи так, неначе ти маєш померти завтра.

 • Єдиною здоровою основою великої держави є державний егоїзм, а не романтика, і не є гідним держави боротися за справу, що не торкається її власного інтересу.

 • Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання і до виборів.

 • Навіть переможна війна – це зло, яке повинно бути попереджене мудрістю народів.

 • Горе тому державному діячу, який не спромігся знайти такий привід для війни, який і після війни ще збереже своє значення.

 • За будь-яку задану справу повинна відповідати лише одна людина.

 • На дипломатичній мові приєднатися в принципі – просто коректний спосіб відмови.

 • Всі ми – народ, і уряд – також.

 • Росіяни довго запрягають, але швидко їдуть.

 • Угоди з Росією не варті того паперу, на якому написанні.

 • Ніколи нічого не замислюйте проти Росії, тому що на кожну вашу хитрість вона відповість своєю непередбачуваною тупістю.

 • Тупість – дар Божий, але не варто ним зловживати.

 • Соціалістичний устрій – це дуже гарний устрій для експериментів держави, якої не шкода.

 • Варто лише посадити Німеччину в сідло, а вже поскакати вона зуміє.

 • Уряд не має права бути нерішучим. Раз вибравши шлях, він повинен, не озираючись направо і наліво, йти до кінця.

 • З поганими законами і хорошими чиновниками цілком можливо керувати країною. Але якщо чиновники погані, не допоможуть і самі найкращі закони.

 • Репліка: “В принципі я згідний” – означає, що ви зовсім на бажаєте цього допустити.

 • Хто контролює Україну – контролює Європу, хто контролює Європу – керує всім світом.

 • Із джентльменом я завжди буду наполовину більшим джентльменом, із негідником – наполовину більшим негідником.

Черчілль

•Війна - це гра, в якій треба грати з посмішкою

•Вродженою вадою капіталізму є нерівномірний розподіл благ, вроджена принада соціалізму - рівний розподіл жебрацтва

 •Більшовики самі собі створюють труднощі, які потім успішно долають

 •Якщо істина багатогранна, то брехня - багатоголоса

•Політик повинен вміти передбачити, що відбудеться завтра, через тиждень і через рік, а потім пояснити, чому цього не сталося...

 •Я добув з алкоголю більше, аніж він з мене

 •Демократія - найгірша форма правління за винятком усіх інших

•Якби Гітлер вторгся в пекло, я б принаймні замовив за диявола слівце в Палаті громад

•Легше управляти нацією, ніж виховувати чотирьох дітей.

•Найкращий аргумент проти демократії - п'ятихвилинна бесіда з середнім виборцем

•Миротворець - це той, хто годує крокодила в надії, що той з'їсть його останнім

•Німці, як ніяка інша нація, поєднують в собі якості зразкового воїна і зразкового раба

•Політика так само цікава, як війна. Але більш небезпечна. На війні вас можуть вбити лише одного разу, в політиці - безліч разів.

•У англійців завжди своя лінія поведінки - але не пряма.

•Фанатик - це людина, яка не може змінити погляди і не може змінити тему.